Якщо ми не можемо задовольнити свої потреби в тому, щоб нас розуміли та цінували, або ж відчуваємо небезпеку, тоді виникають такі почуття як роздратованість, гнів і відчай

Психологічний інструмент для роботи з дітьми. Картки можна використовувами в груповій та індивідуальній роботі психолога. Передбачені для діагностики та корекції емоційного стану дитини.

Ідеї для використання карток

: 1. Робота над собою:

• Перед важливою розмовою або перед прийняттям важливого рішення перегляньте картки «Монстрики почуттів»:

• Протягом кількох хвилин спробуйте підготуватися до самої ситуації, потім перегляньте картки, не приділяючи окремої уваги якимсь із них.

• На наступному етапі подумайте, яка картка привертає вашу найбільшу увагу?

• Яке відношення має ця картка до ситуації?

• Що означає ця картка стосовно ваших потреб? Яка картка могла б допомогти вам у цій ситуації?

• Розташуйте картку, яка може допомогти вам у цій ситуації, на помітному місці у своєму повсякденному середовищі.

2. Консультування

• Зверніться до пункту «Робота над собою» та використовуйте ту ж схему

. • Запитайте, яке картка відповідає успішному вирішенню ситуації.

• Яка підтримка необхідна людині для досягнення успіху у ситуації?

• Використовуйте шкалу оцінок: яке число від 1 до 10 відповідатиме успішному рішенню? Які почуття пов’язані з такою оцінкою (з конкретним обраним числом)?

3. Тренінги зі спілкування без насильства:

• Презентуйте всі картки на початку теми про почуття.

• Проведіть обговорення щодо «позитивних або негативних емоцій», тобто емоцій, які ми відчуваємо, коли наші потреби задоволено, і емоцій, які виникають, коли ці потреби не задовольняються.

• Сформуйте невеличкі групи для обговорення того, які почуття ми вважаємо прийнятними для інших, і які почуття ми вважаємо прийнятними для себе.

• Обговоріть основні почуття, такі як страх, щастя тощо, а також почуття, які виражають наше баченні інших та взаємодію з ними, наприклад: «Я почуваюся одиноким, нікому непотрібним» тощо. Працюйте разом, щоб знайти почуття, які визначають наше ставлення до інших людей

• «Почуття є дітьми потреб» (Маршалл Розенберг): Учасники обирають одну картку для якоїсь ситуації, у якій вони відчувають гнів, роздратування або злість. Після цього обговоріть, у яких почуттях насправді є потреба у цій ситуації.

4. Посередництво (медіація у вирішенні конфліктів):

• Початкова стадія: учасники медіації обирають одну або дві картки, які визначають їхні почуття, а також почуття іншої сторони конфлікту.

• Учасникам у будь-який час дозволяється обирати картки для опису ситуації, яка обговорюється (посередник/медіатор вирішуватиме, коли найкраще можна це робити).

• Для конструктивного діалогу, спрямованого на позитивне вирішення конфлітку, запитайте учасників конфлікту: «Уявіть собі, що конфлікт вирішено, і всі пов’язані з ним питання вирішено. Якими будуть ваші почуття? Що допомогло б у досягненні позитивних почуттів?»

5. Семінари/тренінги:

• Розкладіть картки у центрі кола на початку заняття (наприклад, з метою проведення привітання, знайомства або ж для проведення рефлексії попереднього заняття, якщо воно було), а також ця ж технологія можлива у кожній ситуацій, коли є корисним стислий огляд ставлення до інших або огляд почуттів учасників. Учасники обирають картку, що найбільше відповідає їх почуттям у даний момент (або ж щодо конкретного запитання ведучого), пояснюють, що вона означає для них, та повертають її у середину кола.

• Якщо є достатньо місця, розташуйте картки великого розміру в кімнаті (зручно для великих груп, рух від однієї картки до іншої полегшує ознайомлення з ними). Учасники можуть стояти поруч із картками й описувати, що ці картки означають для них. Якщо поруч із карткою зупиняються декілька учасників, може бути дуже корисним коротке обговорення для спільного тлумачення картки.

6. Навчання соціальним навичкам:

• Кожен учасник обирає картку, яка виражає його почуття на цю хвилину; він робить коротке пояснення і повертає картку до кола.

• Розкладіть картки малюнком униз: витягніть картку, не показуючи групі, та опишіть монстрика, зображеного на ній, учасники мають здогадатися, про яке почуття йде мова. Наприкінці покажіть цю картку всім.

• Кожна з маленьких груп отримує декілька карток і описує, які почуття на них зображено. • Після цього ознайомте всіх із результатами та обговоріть різні описи. (Картки зроблено таким чином, що можливі різні інтерпретації, наприклад, невдоволення, сором’язливість, подив тощо)

• Мовленнєвий тренінг: Підготуйте картки з текстовим описом почуттів . Учасники визначають, яким карткам із «Монстриків почуттів» відповідають текстові картки; це можна робити індивідуально або в групах

7. Останнє, але не менш важливе:

Використання карток є чудовим засобом для створення приязної та веселої атмосфери та для початку обговорення теми, присвяченої почуттям!

Як було розроблено ці картки

Я розробила ці картки для того, щоб працювати з учнями за темою «Почуття».

У 1996 р. я запитала десятирічних учнів із початкової школи про те, які почутті вони знають, і вони змогли відповісти лише, що почувають себе «класно» або «погано». Для заохочення цих дітей до більш докладної розмови про почуття, я попросила мого сина Крістіана (тоді йому було 13 років) намалювати для мене «монстрика дискусії» з різними почуттями.

Перший чорно-білий варіант карток уже дав змогу дітям називати різні почуття.

Мені ці картки дуже сподобалися, і я почала використовувати їх навіть у своїх заняттях із дорослими. Я розміщувала картки в середині кімнати перед початком теми «спілкування без насильства» або перед обговоренням почуттів у процесі тренінгів з медіації.

Кумедні малюнки викликали усмішки та створювали приязну атмосферу, що сприяло подальшому обговоренню.

Я хочу висловити тут подяку Маршаллу Розенбергу, його визначення «Почуття є дітьми потреб» стало основою для проведення посередництва (медіації) та розв’язання конфліктів між різними людьми. Другим поштовхом для розвитку цих карток стала робота в галузі «спілкування без насильства».

Колода - 25 карток

Відгуки про